Позакласна робота

Сценарій свята до Дня української писемності та мови

Мета: Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  її  різноманітні  можливості,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  наш  скарб.  Сприяти  розширенню  словникового  запасу  школярів,  розвиткові   творчих  здібностей,  бажанню  берегти  свою  національну  культуру.  Розвивати  почуття  наці­ональної  гідності.  Виховувати  потребу  зберігати,  як  святиню,  все  те,  що  пов’язує  нас  із  рідною  землею;  любов  до  національних  традицій,  народної  мудрості,  до  краси  і  гармонії  рідного  слова.

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню української писемності та мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків,  висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником.

Хід заходу

Написи  на  дошці:

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть.

                                                                                        (В.Сосюра).

Той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

                                                                                         (В.Сухомлинський).

Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  народу— це  його  мова,  ота  жива  схованка  живого  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподівання,  розум,  досвід,  почування.

                                                                                         (П.Мирний).

Українська  мова  в  багатстві,  витонченості  й  гнучкості  не  поступається  ані  жодній  із  сучасних  літературних  мов  слов’янства.

                                                                                         (М.  Драгоманов)

Учень 1:

О слово рідне!

Пращура молитва,

Громи Перуна,

Велеса поля,

Софія Київська—творіння Ярослава,

Слов’яномовна праведна земля.

Учень 2:

В мені, в тобі Бояна віщим співом

Воно живе,здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

Учень 3:

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

Учень 4:

О слово рідне!

Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось—ні!

Учень 5:

О слово рідне!

Подарунок мами!

І псня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Ведуча. Нещодавно ще одним святом поповнився наш національний календар: День української писемності та мови, який відзначаємо щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Тож маємо нагоду пригадати історію нашої писемності.

Сторінка перша. Від  кирилиці до Кобзаря.

Ведуча.      Слухаючи матеріал сьогоднішнього усного журналу, ви дізнаєтесь про витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов, почуєте щирі слова любові й вдячності до неї.

Гробниці, кості й мумії мовчать.

А слово вічне, ніби далина,

Із темряви віків, де цвинтаря печать,

Лиш чути письмена...

                                           (І. Бунін)

Ведуча. Кожна епоха приносить свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки давали можливість зберігати й передавати істинні знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Отже, виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна і досі не розв'язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка і чи мали наші предки до нього якісь інші писемні знаки?

Ведучий. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги.

Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо у Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, нагробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.

Учень 1: Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства. Найдавнішим письмовим повідомленням про існування писемності у слов’ян і в українців-русів є «Сказання про письмена» болгарського чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X століть при дворі болгарського царя Симеона.

У цій книзі Храбр розповідав про два етапи розвитку слов'янського письма. Перший — коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. Але було це письмо "без оустроєнія", тобто не пристосоване до слов'янської мови.

Учень 2: І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов'ян —братами Кирилом і Мефодієм - не був створений алфавіт. Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Салоніки). Їхня мати була грекинею, а батько — болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов'ян. Брати Кирило та Мефодій перекладали з грецької на слов’янську мову релігійні тексти. Костянтин Філософ (Кирило) розробив слов’янську абетку, внаслідок чого його було названо «творцем слов’янського письма».

Ведучий. Існує два різновиди старослов'янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов'ян) і глаголиця.

Кириличний алфавіт з XI століття широко застосовується в духовній і світській літературі східних слов'ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов'янські народи: український, російський, білоруський. Сучасні слов’янські алфавіти беруть початок з кирилиці—системи писемних знаків, створеної в IX ст. на основі грецького письма з додаванням кількох букв. В історії кириличного письма розрізняють такі періоди: устав, півустав, скоропис, в’язь. У середині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство та друкований алфавіт, створеним і окремими змінами на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол" була надрукована в Москві в 1564 році, в Україні у Львові - в 1574 році друкарем Іваном Федоровим. У 1708 р. за реформою, проведеною Петром І старий друкарський був замінений у світській літературі гражданським шрифтом. Внаслідок реформи було спрощено правопис і змінено склад алфавіту (деякі літери усунені, деякі замінені іншими). З XVIIІ ст. гражданський шрифт, пристосований до звукового складу української літературної мови, поширився в Україні. І нині кирилиця в основі нашого алфавіту. Слов’янським алфавітом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.

Учень 1: А зараз звернімося до історії літописання і книжної справи. Започаткував книжну справу в Київській Русі князь Володимир Великий у X ст., заснував перші школи. Небувалий розквіт книжної справи стався за Ярослава Мудрого, який у 1037р., за свідченням літописця, написав книги та заснував першу державну бібліотеку.

Учень 2: Найдавнішим свідченням давності української літературної традиції є «Повість врем’яних літ» (XI—XII ст.)—памятка літератури, історії, права, етнографії, педагогіки, філософії. Започаткував цей найдавніший літопис у кінці 30-х років XI  ст. Іларіон Київський, перший український митрополит. Преподобний Нестор зробив третю редакцію «Повісті врем’яних літ», над якою працював протягом 1094-1112 рр.

Ведуча: Православна церква щорічно вшановує пам’ять преподобного Нестора 9 листопада. У церквах цього дня відбуваються відправи. Шанує церква, шанує Нестора й увесь народ український, відзначаючи 9 листопада День української писемності та мови, як день, пов’язаний з пам’яттю про Нестора Літописця. Сьогодні і ми святкуємо День української писемності та мови. Ми з вами вже знаємо, що писемність зародилася на Українській землі більше тисячі років тому. З епохи Київської Русі можна говорити й про українську літературну мову, та жива, розмовна мова українського народу набагато давніша. Зразки її збереглися у фольклорі, в ритуальних піснях, у найдавніших українських колядках про створення світу. 

Сторінка друга. Українська мова серед інших слов’янських  мов.

Українська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов і має далеких і близьких родичів серед  мов народів Європи та Азії. Це, наприклад, англійська, німецька, французька, іспанська, грецька мови. Усі ці та багато інших мов, як і українська, походять від індоєвропейської мови. Нею розмовляли стародавні племена, які жили на території сучасної України приблизно 5-8 тис. років тому. Безпосереднім же джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова. Отже, українська мова—це мова корінного населення, яке споконвіку живе на рідній землі. Отже, дорогі друзі, ви вже знаєте, якою давньою є наша мова і розумієте, що наш з вами обов’язок—зберегти її й передати нащадкам, як найцінніший скарб.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте корінням родоводу.             

І тільки той, у кого серце чуле.                

Хто знає, береже минуле,      

Хто вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

Учень 1: Українська мова функціонує як національна  мова українського народу. За даними перепису 1989 року у складі її населення, яке становило 51,4 млн. чоловік, налічувалося 37,4 млн. українців. Рідною мовою українську вважали 32,8 млн. із них. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Білорусії, Казахстані, Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, її можна почути навіть у країнах Латинської Америки, Австралії.

Ведуча: Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської:

-   вона виникла після розпаду давньоруської мови у ХІVст.;

-   безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, вважається праслов'янська мова, розпад якої почався в VII ст.

Учень 2: 28 червня 1996 року Верховна Рада  нашої незалежної держави прийняла Конституцію України—наш Основний Закон. Стаття 10 Конституції проголошує: «Державною мовою України є українська мова».

Учениця:

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

Ведуча: В історії української мови й літератури є дві дати. Перша—1798 рік, коли були видруковані три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це була перша книжка, написана живою народною українською мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова.

Ведучий: Ще одна дата - 1840 рік, коли вперше було видано «Кобзар» Т.Г.Шевченка, який проголосив:

Возвеличу малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло них поставлю слово!

 Ця дата може вважатися доленосною: з того часу нова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. Па ньому  були і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.

Учень 3 ( читає вірш О.Олеся)

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить,

Бринить—співає наша мова.

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми…Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Сторінка третя.

       Ну що б, здавалося, слова     

       Слова та голос—

       А серце б’ється, ожива,

       Як їх почує…

Учень 1 (зачитує висловлювання П.Мирного) «Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  на­роду—  це  його  мова,  ота  жива  схованка  людського  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподіванки,  розум,  досвід,  почування. Мова—така ж давня істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей».

Учень 2: Ми не кинемо своєї мови,  не зречемося своєї душі, як не зреклися її, не скорилися ворогам наші предки. Зародившись десь на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній споконвічно українській землі витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони окупаційних властей на землях, що перебували під владою Польщі та Російської імперії, сталінські репресії. 

Звучить мелодія пісні "Реве та стогне Дніпр широкий'". На сцені учасниці зачитують одну із дат в скорботному календарі української мови. Після кожної дати звук музики посилюється і стихає, коли звучить наступна дата.

(Інсценізація може виглядати так: кожна з учасниць в українському вбранні начитує чергову дату,  тримаючи в руках свічку, що згасає, і йде у глиб сцени. Під час читання "Молитви" дівчата повертаються зі знову запаленими свічками),

1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.                                                               

1769 рік видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг

/775 рік - зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862рік - закрито українські недільні школи, безкоштовно організовані видатними діячами української культури.

1863 рік - указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік- указ царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік - закрито всі українські театри.

1908 рік-   вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могуще визвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи".

1914 рік - російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1983 рік—видано постанову про посилене вивчення російської мови у школах

 1989 рік—видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план.

Музика замовкає,виходить ведуча із запаленою свічкою і в цілковитій тиші читає поезію Ольги Яворської

                                           Молитва

Гріховний світ вирує неспроста,

Підступний Демон, що керує нами.

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

 Бо ми блукаєм хащами ще й нині.

 Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас приведи!

О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово.

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

 Кохане слово, наше рідне слово.

 Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей.

Та, сповнена любові і відваги,

З-за грат летіла птахом до людей!

Ти наш вогонь на темнім полі битви.

 Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча: У найкритичніші, найважчі моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй надійні крила для злету. З появою віршів Т.Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку, український народ заговорив вустами свого пророка. Т.Г.Шевченко відшліфував мову, дорогоцінний діамант рідного народу. Тому В.Самійленко присвятив Т.Шевченку вірш «Мова».

Читає учень поезію В.Самійленка «Мова».

УКРАЇНСЬКА МОВА

Пам'яті Т. Г. Шевченка

Діамант  дорогий  на  дорозі  лежав,—

Тим  великим  шляхом  люд  усякий  минав,

І  ніхто  не  пізнав  діаманта  того.

Йшли  багато  людей  і  топтали  його.

Але  раз  тим  шляхом  хтось  чудовний  ішов,

І  в  пилу  на  шляху  діамант  він  найшов.

Камінець  дорогий  він  одразу  пізнав,

І  додому  приніс,  і  гарненько,  як  знав,

Обробив,  обточив  дивний  той  камінець,

І  уставив  його  у  коштовний  вінець.

Сталось  диво  тоді:  камінець  засіяв,

І  промінням  ясним  всіх  людей  здивував,

І  палючим  огнем  кольористе  блищить,

І  проміння  його  усім  очі  сліпить.

Так  в  пилу  на  шляху  наша  мова  була,

І  мислива  рука  її  з  пилу  взяла.

Полюбила  її,  обробила  її,

Положила  на  ню  усі  сили  свої,

І  в  народний  вінець,  як  в  оправу,  ввела,

І,  як  зорю  ясну,  вище  хмар  піднесла.

І  на  злість  ворогам  засіяла  вона,

Як  алмаз  дорогий,  як  та  зоря  ясна.

І  сіятиме  вік,  поки  сонце  стоїть,

І  лихим  ворогам  буде  очі  сліпить.

Хай  же  ті  вороги  поніміють  скоріш,

Наша  ж  мова  сія  щогодини  ясніш!

Хай  коштовним  добром  вона  буде  у  нас,

Щоб  і  сам  здивувавсь  у  могилі  Тарас,

Щоб,  поглянувши  сам  на  створіння  своє,

Він  побожно  сказав:  «Відкіля  нам  сіє?!»

1885  р.

Учень 1: Мова—показник культури народу. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Але,на жаль, сьогодні не всі люди володіють досконало рідною мовою. Причиною є використання «суржика». Говорити слід правильно, щоб відродилася і розквітла Україна, культура й мова народу. Засмічують нашу мову й іншомовні слова та терміни, які нині часто вживаються. Ще 40 років тому М.Рильський закликав полоти мовний бур’ян.

Учениця  читає поезію М.Рильського «Мова».

МОВА

 Як  парость  виноградної  лози,

Плекайте  мову.  Пильно  й  ненастанно

Політь  бур'ян.  Чистіша  від  сльози

Вона  хай  буде.  Вірно  і  слухняно

Нехай  вона  щоразу  служить  вам,

Хоч  і  живе  своїм  живим  життям.

Прислухайтесь,  як  океан  співає  —

Народ  говорить.  І  любов,  і  гнів

У  тому  гомоні  морськім.  Немає

Мудріших,  ніж  народ,  учителів;

У  нього  кожне  слово  —  це  перлина,

Це  праця,  це  натхнення,  це  людина.

Не  бійтесь  заглядати  у  словник:

Це  пишний  яр,  а  не  сумне  провалля;

Збирайте,  як  розумний  садівник,

Достиглий  овоч  у  Грінченка  й  Даля,

Не  майте  гніву  до  моїх  порад

І  не  лінуйтесь  доглядать  свій  сад.

Квiтень,  1956  р. 

Учень:

Мово рідна, слово рідне!

Хто нас забуває.

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову тож забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне, -

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

                        (С.Воробкевич)

Сторінка четверта.        

Конкурс на знання  прислів’їв та приказок про мову (учні зачитують прислів’я та приказки)

1.     Не  кидай  слова  на  вітер.

2.     Давши  слово— держись,  не  давши  слово— кріпись.

3.     Птицю  пізнати  по  пір’ю,  а  людину— по  мові.

4.     У  кого  рідна  мова,  в  того  й  душа  здорова.

5.     Від  теплого  слова  і  лід  розмерзає.

6.     Слово не стріла, а глибше  ранить.

7.     Слова треба важити, а не лічити.

8.     Де слово, там і душа.

9.     Вітер гори руйнує, слово народи підійма.

10.                 Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.

Сторінка п’ята.        

Вікторина.

1.     Що ви знаєте про препо­добного Нестора-літописця?

2.     Чому саме в день вшанування його пам'яті відзначається свято української писемності та мови?

        3.  З чим порівняв Костянтин просвітительство народу без письмен його мови? Поясніть таку асоціацію, користуючись прикладами зі шкільного життя.

4.Доповніть ряди

а) кирилиця -

б) Костянтин -

в) періоди історії кириличного письма:

устав, …, …, ….

5. Коли була видрукована перша книга в Україні?

6. Спробуйте однією фразою сформулювати думку про важливість писемності в житті народу.

7. У якому документі закріплено статус нашої мови як державної?

8. Пригадайте і назвіть твори поетів і письменників про українську мову.

Ведуча: Отже, любі діти, ми пригадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної мови, прослухали поезії.

  Трембітна мово, музико, калино!

                     Звучи в розмові, повсякчас звучи.

                     Говориш ти—говорить Україна.

                     О рідне слово, більше не мовчи!

                     Не замовкай ніколи, рідне слово,

                     Іскрися жартом, піснею злітай.

                     Над нами квітни завжди веселково,

                     Щоб сяяв щастям український край!

А сьогодні ми закінчуємо свято піснею «Молитва за мову»(музика і слова Тараса Петриненка)

Сценарій шкільного свята до Дня вчителя

 «Ми Вас поважаємо, любимо»

(Учні виходять на сцену. Лунає тиха інструментальна музика, на її фоні звучать слова).

Учениця 1. Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.

Учениця 2. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі.

Учениця 3. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі!

Учениця 4.

Осіннє небо, вмите журавлями,

Осіннє свято - тихе і святе.

Учителько! Ви - світлий образ мами,

Дитячих доль відлуння золоте.

Ведучий 1.Доброго дня вам, шановні вчителі, гості, та учні нашого НВК.

пауза

Ведучий 2

Доброга дня, дорогі наші вчителі! Сьогодні ми б хотіли, щоб ви на цей короткий час забули про всі ваші буденні турботи і щоденні проблеми і разом з нами провели приємні хвилини відпочинку, адже сьогодні ваше свято!

Учень 1.

Хай щастям і успіхом славиться дім.

За ласку й турботу низький вам уклін.

Хай радість приходить до вашого дому

Розмівши  негоду, тривогу і втому.

Учень 2

Жовтень щедрий на барви осінні.

День учителя – свято ж яке!

Освітянській великій родині

Дітвора шле вітання палке.

Ведучий 1.   Щоб  привітати працівників навчально-виховного комплексу запрошується голова Сільської ради

Ведучий 2

  Наші вчителі суворі і лагідні, сіячі добра, милосердя, азів науки. Ви не лише учителі, а й вихователі. Низький уклін вам, любі наставники.

Учень1.    Шановні наші вчителі,
Прийміть вітання від душі.

2.    Нам казали учні НВК,
Що проблем у вас доволі.
І педради, і наради,
І об’їзд із районо
Самостійні і контрольні,
Перевірки з облоно.

 А ще у вас атестації,
Курси підвищення кваліфікації,
Знаємо: всього доволі,
Знаєм, вимоги у школі.

 Вам бажаєм в щасті жити –
Не хворіти, не тужити.
Щоб у всіх були квартири,
І машини, й дачі,
Що вас доля не минала,
Була гарна вдача.

  Звучить пісня у виконанні учнів 5 класу

ць у виконі

Ведучий 2 Сергію , щось наші учителі сумні? Давай їх трішки розважимо.

Ведучий 1 Смішинки про школу

   Нічому не навчили
    Маленький хлопчик вперше пішов до школи.
-    Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?
-    Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.

Ведучий 2
Не піду до школи
    Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.
–    Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.

Ведучий 1

–    Уставай, Петрику, –  будить мати першокласника, – пора до школи збиратися.
–    Не хочу, – пхикає Петрусь, – усе я та я, хай сьогодні Оленка піде. – і показав на молодшу сестру.
Ой і жартівник наш Петрусь. А ти як думаєш?
                                                                                                    
  Ведучий 2                                       

Після закінчення навчального року другокласник Петрик прибіг додому і радісно закричав:
- Тату, мамо, я зробив для вас економію!
- Яку економію?
- Вам не доведеться цього року купувати мені підручники!
- Чому?
- Я залишився ще на рік у другому класі.

Ведучий 1

Учителька:
— Послухай, Русланчику, якщо я скажу. «Я красива», — який це час?
— Минулий, Оксано Романівно.

Учитель історії у сільській школі, якому учні щороку копали картоплю, вирвав з усіх підручників параграф про скасування кріпосного права у 1861 році.

Мама Вовочки – вчителю:
- Мій Вовочка – геній. В нього стільки геніальних ідей,
чи не так?
- Так, особливо коли діло доходить до уроків хімії.

Ведучий 2  Прийміть у подарунок танець  у виконанні учнів  5, 6 класів.

Ведучий 1.

І шумує земля у живій величавій красі,

Хай та радість серця ваші повнить.

Ви, наймення кому педагоги,

Хто закоханий в працю й життя,

Ви, хто вказує світлі дороги

Поколінням новим в майбуття.

Учень 1

Ми щиро зичим всім вчителям,

Хай буде щедрим ваш життєвий шлях.

Ви нас вчите любити край, народ,

І знати смак у трудовому хлібі.

За ту науку, за добро турбот

Спасибі вам, від всіх сердець – спасибі.

За чесну працю й серце золоте,

Яке так ніжно всіх нас зігріває,

За щиру правду й за добро усе

Вся школа нині радо вас вітає.

Ми любимо вас, ми пишаємося вами,

Ви творите щастя своїми руками,

Тому нині кожному із нас

Так хочеться схожими бути на вас.

Ведучий 2

 Низький вам уклін, дорогі вчителі,

 хай рушником вам устеляється життєва дорога,

нехай вам завжди щастить у житті.

Даруємо вам свято від усієї душі.

Пісня  у виконанні учнів 7,8 класів

Ведучий 1.

Вже й зорі поникли, мов квіти на сонці,

І вітер на гіллі струною бринить.

Лиш вогник тендітний у твоєму віконці,

Як зіронька ясна допізна горить.

Ведучий 2

За працю важку і недоспані ночі

Вклоняємось вам до землі.

За лагідні, добрі, усміхнені очі

Спасибі вам учителі.

Ведучий 1.

Життєва дорога, хай повниться світлом,

Цілющі джерела здоров’я дають.

Вам многії літа з калиною й хлібом,

Зозулі на щастя й добро накують.

Ведучий 2

Хай діти цінують, хай люди шанують,

Хай дім ваш наповниться щедрим добром,

Троянди горять зачарованим цвітом

І щастя зоря спочива за вікном.

Виходять діти на сцену

Я в учителі піду,

Нову методику зроблю.

Буду гарно працювати

Діточкам знання давати.

Та ти, що Даринко!

Тобі ж воно надокучить.

Із такою зарплатнею

 Голод враз замучить.

Білі в нас сорочки,

 наче на параді

ми такі поважні,

як депутати в Раді.

Як би я президентом став,

То б Шлапаку наказав:

„ В парламенті, щоб не дурили,

Як депутатам вам платили!

Повідомлення для вас,

Наш міністр освіти.

Від такого навантаження

Ми ще не привиті.

Хай міністр здоров’я

Розробить вакцину,

Щоб достатньо стало сили

Кожній дитині.

Дяді міністри!

мої ви голубчики,

Хочу я вас попрохать:

Повикидайте з програми хоч трішечки,

Дайте ви дітям поспать.

У книгу Гінеса з рекордом

Не потрапила ще я,

Хоча можу на уроці

Вправу виконати на ура

Непогано би рекорди

На уроках встановлять.

Щоби маму та і тата

Щоденником не налякать.

Скажіть мені: У нашій школі

 уроки моди також є?

Бо я моделлю хочу стати,

Міс світу стережись мене!

А мені навчатись добре,

Бракує сміливості.

От би виграть в лотерею

Атестата зрілості.

Як в казці стеляться путі,

Навкруг широкий обрій.

Для нас відкрито все в житті,

Аби учились добре.

Ведучий 1

Дорогі вчителі прийміть у подарунок пісню у виконанні  Нюнько Валерії , Тишко Іванни.

Ведучий 2

Шановні працівники школи ви нас неодноразово проводили  нам пізнавальні уроки, давали цікаві завдання, а тепер ви відчуєте себе учнями.

Ми з вами проведемо конкурс у якому першим завданням є розгадати кросворд.

2. Відповіді на запитання

1.Гора богів у Стародавній Греції (Олімп).

2.Хто сформулював закон всесвітнього тяжіння? (Ньютон).

3.Яка країна вважається батьківщиною футболу? Англія

4. Хто написав казку «Фарбований Лис»? (І франко)

5Хто першим здійснив навколосвітню подорож ? (Магеллан).

6.Що взимку їсть жаба? (нічого, вона спить).

7В чому полягає головна відмінність бігу від ходьби?(в в швидкості пересування постановці стопи; під час бігу стопа ставиться на носок)

8.Скільки звуків в українській мові? (38)

9.Назвіть столицю Італії (Рим).

10Якщо гравець, що пробиває пенальті, відкидає п’ятою м’яч своєму партнеру, що забиває його у ворота, чи зараховується гол? ( так)

11.Яка найбільша пустеля на землі? (Сахара).

12.В дзеркало Оля

Поглянула в школі,

Скільки дівчаток з’явилось? одна

13.Назвіть основні складові елементи техніки стрибків (повороти,розмахування)

14.Назвіть найближче до Землі небесне тіло (Місяць).

15 У школу йшло 7 дівчаток. Назустріч їм – 2 дівчинки. Скільки дітей ішло в школу?

16.Скільки персон «нечистої сили» збирається на традиційний шабаш (13).

17. Граматична основа – це  (підмет, присудок)

18.Яке найбільше озеро України (Світязь).

19.Сколька есть часте  речі ? (10)

20.Хто більше важить: три зайці чи один слон?

21.Яка богиня вважається богинею Краси (Афродита).

22.Кількість гравців які грають у футбол на великому полі?  (11)

23. Розв»яжіть приклад 2 + (7* 2) – (8 : 2) – 4 =

24. Перекласти  на українську мову речення.

Ведучий 1.Перемогла дружба

Ведучий 2

Танець у виконанні наших чарівних дівчат.

                 Ведучий 1.

До поки сонце світить з висоти,

Щебечуть птахи, зацвітають квіти,

Ми Вам життям бажаєм твердо йти,

І дням наступним від душі радіти!

                   

                Ведучий 2

Хай щастя завжди супроводить Вас,

Людська повага й шана не минають,

А вашу мрію й працю повсякчас

Лиш визнання вінчають!

                 Ведучий 1

Учителю! Пораднику і друже!

Ви вибрали дорогу непросту.

Ми вам сьогодні дякуємо дуже

За вашу працю вчительську святу.

                

             Ведучий 2

Ми любимо ваші цікаві уроки,

Хоч з нами буває немало мороки,

І вчительське серце частенько у герці,

Бо неслухи сиплять густесенько перцем.

              

Учень

Ми хочемо усі вас привітати
У цей святковий і осінній день
Тепла і сонечка Вам щиро побажати
Щоб радісно було Вам кожен день!

Учень

Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,

Учень

Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують!

Ведучий 1. Пісня у виконанні   7-8  класів

Ведучий 2

І кліпають потім провин оченята,

А вчителя честь захищають завзято.

А вчитель справжнісінький факел знання

Їх також сумлінно черпає щодня,

          

             Ведучий 1

Щоб учні ловили кожнісіньке слово

Багато цікавинок в нього готових.

Сім коробів треба, немов в циркача,

Щоб учень з уроку не дав «втікача».

                Ведучий 2.

Хай буде слово вчителя завжди

Святим і чистим на землі,

Нехай до нього як до правди

Ідуть великі і малі.

                 Ведучий 1

Учителю! Пораднику і друже!

Ви вибрали дорогу непросту.

Ми вам сьогодні дякуємо дуже

За вашу працю вчительську святу!

(Знову лунає тиха музика. На її фоні звучать слова).

Учень 6. Дорогі вчителі! Ми щиро вітаємо вас із професійним святом!

Учениця 1. Бажаємо вам здоров'я міцного, щастя п'янкого!

Учениця 2. Учнів вдячних, батьків обачних!

Учень 1. Чистих ранків, сонячних світанків!

Учень 2. Променів сонця у кожне віконце!

Учениця 3. Ніжної ласки, душевної казки!

Учениця 4. Грошей без ліку, довгого віку!

Учень 3. Бувайте веселі, бувайте здорові!

Учень 4. В багатій оселі, взаємній любові!

Всі разом. Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках, І щедрої долі дзвінких подарунках!

Ведучий 2

Ось і наше свято підійшло до завершення. Дякуємо за увагу.

Останній дзвоник для 9 класу

Великорешнівського НВК

2014 рік

Фонфари «Когда уйдем со школьного двора»

В-1:

Час невпинно спливає,

Рік проходить за роком.

Завершилися вкотре

Для учнів найстарших  уроки.

В-2

Вже пройшли хвилювання,

І сьогодні зібрав нас

Знову дзвоник останній.

В-1

Світ на різне багатий,

І доріг є чимало...

Нам школа долі

Всі в одну об'єднала.

В-2

А тому ми сьогодні

девятикласникам нашим

Від душі, щиро, лагідно

"До побачення!" кажем.

Пісня «останній дзвоник» у виконанні 4 класу.

ВЕДУЧИЙ.

От він і прийшов - останній шкільний день для девятикласників.
А травень – чарівник, дивіться самі.
Таку дарує запашну цвітень
З барвистими і ніжними квітками

ВЕДУЧИЙ. Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожної весни
Є останній дзвінок.
Перший крок він сміливий,
Він — дорога у світ
Результати важливі
Шкільних прожитих літ

ВЕДУЧИЙ. Скільки в нім хвилювання
В далину кличе звон
Гіркота розставання і надій
Сподівань, мрій мільйон.
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк

РАЗОМ : В школі сьогодні для девятикласників -  останній дзвінок.

В – 1. І можна б свято розпочати,

          Та клас відсутній не дає.

          Це клас найстарший, одинадцятий клас,

          До нас під оплески стає.

ВЕДУЧИЙ. В струнких шеренгах в майбутнє, зупинивши крок,

Зайдуть врочисто на лінійку

Ті, для яких востаннє пролунає дзвінок.

Для них тісним стає шкільне подвір'я,

А серце щемить і болить.

їх думки уже в майбутнім.

Яка чудова і важлива мить!

В – 2. Дорогі девятикласники! Запрошуємо вас  разом з класним керівником стати  до нашого гурту і розділити це свято.

РАЗОМ : Тож, школо, вітаємо 9-клас..

Під звуки музики виходить  9 клас зі своїм класним керівником – Єфімчук Юлією Василівною.

(Під звуки музики випускники виходять на лінійку.Л.Козлова «Прощальний дзвонок»

Ведуча 1: Просимо привітати оплесками наших дорогих випускників – девятикласників.

В – 1. Тепер ми всі у повнім зборі

          І можна прапор піднімать,

          І може Гімн на нашім дворі

          Врочисто зараз прозвучать.

В – 2. Право внести державний прапор України надається Космині Сергію

Право внести шкільний  прапор України надається  Ліснічуку Тарасу

Вед.1  Школо!Рівняйсь! До внесення  Прапорів стояти струнко! Внести прапори!

Пісня «Моя Україна» - Бучинська
 Вед 2: Свято останнього дзвоника оголошується відкритим.

(звучить гімн України)

В – 1. Тож наше свято розпочато.

          Це день останнього дзвінка.

          Гостей хороших в нас багато –

         Тож їх представити пора.

В – 2. На святі останнього дзвінка присутні…

1. Голова села – Космина Володимир Петрович

2. Представник корпорації Сварог-Вест груп Антонюк Філімон  Петрович

В – 1. Спасибі вам, шановні гості,

          Що ви хвилиночку знайшли

          Й прийшли до нас, хоча дорослі :

          Шкільні роки вже відгули.

ВЕДУЧИЙ. Саме сьогодні , для наших 9-класників останній дзвінок сповістить їм, що  дитинство скінчилося і починається доросле життя.
Нехай буде багато щастя, кохання, посмішок, радощів.

 ВЕДУЧИЙ. І зовсім трішки сліз, розчарувань. Нехай кожен з вас знайде себе у хорошій і потрібній справі, щоб можна було безбоязно дивитися у майбутнє.
ВЕДУЧИЙ. Відзвеніли шкільними дзвінками,
Девять років всі уроками пройшли,
З того часу як прийшли ви малюками,
А тепер ви вже — випускники.
ВЕДУЧИЙ.Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля.

Пісня «Дякую тобі рідна школо»

ВЕДУЧИЙ. Почуттів переповнює чашу,

Свіжий подих красуні-весни,

Свою любов і прихильність нашу

Адресуєм директору ми!

ВЕДУЧИЙ. Разом з вами схвильований трішки,

Як буває в хвилини розлук,

Проводжа він вас поглядом ніжним,

Добрий, щирий  порадник, і друг.

ВЕДУЧИЙ. Давайте запросимо до слова директора нашої школи  Никончук Наталію Олексіївну

                                      

Випускник:

О, рідна школо! На твоїм порозі

Встрічаєм свято радісне й сумне,

Останній дзвоник продзвенить сьогодні

І дзвін його, неначе сон майне.

А світ такий розвесняний навколо,

Бринить край сонця черешнева віть,

Прощаючись з тобою, рідна школо,

Твоє майбутнє нині тут стоїть.

Директора букетом я вітаю

Щастя, здоров’я щиро побажаю.

За будні сповнені роботи,

За директорські і вчительські турботи.

І за радість щиру пізнання,

За любов і за міцні знання.

(вручає букет директору)

ВЕДУЧИЙ. Запрошуємо до вітального слова

_Космину В.П.

Антонюка Ф.П.

Ведуча Наша випускниця приготувала і хоче подарувати вам пісню - Оксана

ВЕДУЧИЙ. У кожного в житті лише єдиний раз
Буває свій перший, свій пам’ятний клас.
І перший підручник і перший урок.
І перший заливчастий шкільний дзвінок.

 ВЕДУЧИЙ. Так згадаємо ми перших вчителів,
Хто нас вів в країну знань і відкриттів.

Слово надається першій учительці наших випускників Никончук Наталії Олексіївні.

                Випускниця:

 Вчителів в житті було багато,

Та одну не можу я забути, -

Ту, що маму замінила й тата,

 Що учила, як нам жити й бути.

Вчителько моя, найкраща в світі,

Вчитись ви навчали й працювати,

У навчанні – з книжкою дружити,

У житті – порядним, чесним стати.

Досі сняться очі, мов зірниці,

В тих очах – безмежна доброта.

Вам не гріх і в пояс поклонитись,

Вчителько моя Ви золота!

(квіти першій вчительці)

Ведучий 2: Кожен швидше рости з вас хотів.

Та ось у старшу школу ви прийшли.

Вас мудрий класний керівник зустрів

Ви чуйну людину у ньому знайшли.

 Ведучий 1: Із напутнім словом до вас звертається ваш класний керівний –

ЄФІМЧУК

Випускник:

Звертаємось до класного керівника:

Як добре, що ми з вами подружили.

І хоч робота ваша не легка,

Ми вам бажаємо учительської сили.

Ви кожного уміли розуміти

Вислухати і дати пораду дитині,

Уміли вимагати і жаліти,

Тож щиро вітаєм вас нині.

І доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

(Квіти)

 ВЕДУЧИЙ. На землі вкраїнській

Є одна країна,Гарна, неповторна,

Красна, як калина. І живуть в ній люди

Добрі; працьовиті,Скажемо, до речі,

ще й талановиті.

Пісня «Мій добрий вчителю»

 (діалог  між п’ятикласниками на святі останнього  дзвоника)

Хлопчик:

От везе випускникам.

Добре, що й казати !

Вже не будуть за спиною портфелі носити,

Щовечора три години уроки учити,

Не примусять їх ніхто писать реферати,

Безтурботно будуть жити, до обіду спати.

Ну, а в нас, що за життя - справжнісінькі муки,

Стер я зуби вже давно об граніт науки.

Дівчина:

В них роботи після школи - непочатий край,

Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.

Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,

Хлопцям оженитись.

І про дім, і про зарплату треба ще подбати,

Як народиться дитинка - ночами не спати.

Потім виросте дитинка, будуть батько й мати

Думу думати - де грошей на інститут взяти?

Хлопчик:

Ти мене так не лякай!

Це ж складні завдання!

Краще буду вже ходити в школу на навчання!

Дівчинка:

Бажаєм вам в житті іти сміливо,

Бажаєм щастя кожному знайти!

Хай здійсниться, що кожному хотілось

В дорогу, старший друг. Щасливої путі!

ВЕДУЧИЙ.Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Так шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт... І тато, і мама ще пам'ятають себе такими ж юними, свій випускний.
 ВЕДУЧИЙ.А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім нещодавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони відлітають з батьківського гнізда.

Ведучий 2: Запрошуємо до привітального слова маму випускниці  Нюнько В.С.

Випускник:

Несе надії день святковий,

Мов подих радісний весни.

За вашу вірність у любові,

Що не згаса до сивини,

За всі сніданки і обіди,

За сад весняний у цвіту,

Сердечне Вам спасибі, мамо,

За щедру Вашу доброту.

За колискову ніжну казку,

Що зачаровує дітей,

За щиру усмішку і ласку,

З якими йдете до людей.

Ви – надійна підтримка в дорозі.

Добра Ви ніжне джерело.

Завжди у радості й тривозі

Ми чуєм Ваших рук тепло

І Ваша щира настанова

Додасть енергії нам знову.

З любов’ю квіти я дарую

 І ніжно, ніжно Вас цілую.

(квіти мамі)

Ведучий 1:

Девятий  клас,  наші хлопці й дівчата!

Щоб були ви щасливі, щоб були ви багаті,

Ми згадаємо силу стародавніх традицій

Обсипати на щастя ярим зерном пшениці

Право обсипати випускників надається   мамі девятикласниці  Парфенюк Л.М.

Мати:

Дорогі наші діточки

Сипимо на вас жито

Щоб добре було вам жити

Сипимо на вас щей овес

Щоб вами пишався рід наш увесь

Щей хміль і квіти

Щоб ви були щасливі, наші діти

Будьте ж багаті, як земля

А щасливі, як весна

Частіше прилітайте до шкільного та батьківського гнізда

З усього вам щасти: із роси, із води

Щоб з толком та до пуття

Ви прожили усе життя.

Ведучий  2:

Щоб екзамени склали,

Щоб водилися гроші

Щоб пішли оцінки в атестат хороші

Щоб були здорові, радісні й надалі

Щоб були «дванадцяти», щоб були медалі.

Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

Пісня   «Мамо»

Ведучий. Дорогі випускники! Не ображайтесь, що ми сьогодні так багато звертаємось до вас, не даємо вам змоги сказати про свої почуття. Просто нам хочеться сказати вам на прощання багато гарних слів, щоб це свято запам'яталось вам назавжди, залишилось світлим спогадом на все життя.

В – 2. Ось так, як виступи, - роки.

          І знов нові випускники.

          Нові і хлопці, і дівчата

          Своїх гартують вже крилята.

В – 1. Звіряють сили і слова.

          Тремтить схвильована душа.

          В руках у них красиві квіти.

          Для всіх вони – звичайні діти.

В – 2. То слово їм ми надамо.

          Щоб їм тут сумно не було.

          Вам слово, випускники!

Виступ випускників

       1. Та нам не сумно від дзвінка,

              Бо ще екзаменів пора,

              Бо ще прийдеться нам не раз

              Прийти у рідний гарний клас.

          2. Сьогодні ж просто, як і всі,

              Ми гості звані й дорогі.

              Востаннє ми тут на плацу

              Посеред квітів і дощу.

          3. Дощу із сліз моїх подруг

              У школі вчитель нам, як друг.

             Для нас він душу всю віддав

             І все, що знав, нам розказав. 

        4. Усім доземний наш уклін.

            За все, що минуло, мов дзвін.

            За все, що сяяло, мов день,

            В вінку з уроків і пісень.

       5. Урок найкращий – це екзамен.

           А їх чимало в нас!

           Тягар важкий, неначе камінь.

           Для нас, дорослих вже пташат.

        6. Та з ними справимось належно,

             Хоча в душі в усіх бентежно

             Одне ми хочемо сказать,

             Що будем всіх ми пам’ятать:

          7. Учителів, які навчали.

          Людей, які все прибирали.

          Хто нам обіди готував.

           І книги світ нам відкривав.

          Хто школу нам ремонтував.

           Грошима школі помагав.

          1. Роки незабутні навчання,

              І перший учитель, і клас,

              І букви, і цифри, й читання –

              Мені все сподобалось враз.

          2. Спасибі, учителю рідний,

              За серце велике, просте,

              За «добре» і за «відмінно»

              Й дитинство моє золоте.

          3. Твій вогник і праця натхненна

              Навічний залишили слід,

              А погляд, відкритий, буденний,

             Любов’ю наповнював світ.

            4. Спасибі, учителю рідний,

             За працю натхненну, складну,

             За дотик і погляд твій ніжний

             В хвилину одчаю сумну.

        5. Тепло твоє візьмем з собою

             В незвідані далі, у путь.

             Ми горді і повні тобою –

             І школу, й тебе не забуть.

       6. Спасибі, учителю рідний,

            За теплі і щирі слова.

            Тебе  завжди ми  будем гідні,

            Допоки планета жива.

Випускники разом:

     Усім за працю – наші квіти.

      Ми ваші майже другі діти.

В-1

Дитинство вальсом відлітає

Кружляють пари мов уві сні

Це ваша юність вас стрічає

Дитинства промайнули дні

Прощальний вальс випускників

Пісня «Прощавай рідна школо»

В – 1. Останній день травня.

          Останній урок.

          У тиші ранковій

          Останній дзвінок.

В – 2. Прощання з дитинством,

          Із другом близьким.

          І путь вже терниста

          За домом шкільним.

В – 1. На серці тривога,

          Невимовний біль,

          В очах – лиш волога

          Пекуча, мов сіль.

В – 2. В життя самостійне

          Ступаєш ти крок.

          Іде нова зміна

          В сузір’я зірок.

В – 1. Для тебе останній

          Травневий дзвінок

          Й сердечні вітання,

          І барви думок.

В – 2. Ось старт уже даний –

          Малиновий дзвін.

          Веселий, жаданий,

          Так грає лиш він!

В – 1. Душа завмирає…

          Радіє … Чека …

          І поклик лунає

          Шкільного дзвінка.

В – 2. Жаданий останній дзвінок пролунає з рук випускників школи

(Лунає останній дзвоник).

Пісня під гітару «Ми покидаємо сьогодні рідну школу»

В – 2. Свято добігло кінця.

          Чути ще поклик дзвінка.

          Чути тремтіння душі.

          Ми вже всі стали другі.

В – 1. Стали дорослими враз.

          Зараз ви зайдете в клас.

          Більше не буде дзвінка

          Для цьогорічного випускника.

В-1: Школо! Рівняйсь! Під час виносу Державного прапора України стояти струнко! Винести прапор!

В-1:

Увага школо! Мить ця особлива

Останній дзвоник – дійсно свято з свят

Хвилюються випускники щасливі

Бо зараз починають свій парад

Ведучий 2

Пишайся ними, Україно мила!

Їм вчитись й працювати залюбки

Щоб їм завжди в житті усім щастило

Щоб в них усе було гаразд

Ведучий 1

Яка хвилина! Зупинися час!

Йде одинадцятий, найголовніший клас

В – 2. Право зробити коло пошани та першими піти із шкільної лінійки надається  учням девятого класу!(парад випускників)

В – 1. Дружно за руки беріться.

В – 2. Всім присутнім посміхніться.

Ведучі          Помах останній руки –        Щасливої долі, випускники!

(Під звуки музики  9 клас виходить із шкільної лінійки)

Ведучий 2: Свято останнього дзвоника для девятикласників оголошується закритим

(Під звуки музики випускники заходять на лінійку. Л.Козлова «Прощальний дзвонок»