Урок №
Клас
Дата:
Вчитель:
Тема: Відмінки іменників їхні значення. (слайд 1
)
Мета:
повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину
мови;навчити учнів
визначати відмінки іменників в реченні та застосовувати в усному та писемному
мовленні кличний відмінок;
розвивати логічне мислення,
пам’ять, формувати вміння самостійно
робити висновки;
виховувати в учнів самостійність, старанність, охайність
письма,
любов до мови, слова.
Тип
уроку: комбінований.
Обладнання:
підручник, кольорові смужки, картки,
Методи та прийоми: бесіда,
«Мікрофон», гра «Вірю- не вірю».
Перебіг уроку.
І. Організаційний момент (слайд 2 )
1. З’ясування емоційної готовності учнів до
уроку.
Дзвоник щойно пролунав,
Нас до класу всіх зібрав -
Труд наш знову починаєм,
Тож успіхів всім побажаєм!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1 Бесіда. (слайд 3)
2. Метод «Інтерв′ю»
3.
Гра «Вірю - не вірю»,
( Говорю репліки про
частину мови - іменник,
учні відповідають «вірю –
не вірю»)
Іменник – це самостійна частина мови –
«Вірю»
відповідає на питання що робити?-
«Не вірю»
вказує на предмет чи особу –
«Вірю»
означає назву істот і неістот –
«Вірю»
має числа однини та множини -
«Вірю»
має шість відмінків -
«Не вірю»
кличний відмінок - сьомий відмінок –
« Вірю»
4.Записати
іменники в дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки у формі однині; 2) ті, що
вживаються лише в множині.
Радощі, врода, пестощі, Київ, пахощі, Дніпро, Карпати, ножиці,
ворота, хід,сміливість, граблі,
чорнило, окуляри, білило, коноплі,
гіпс, мед, сходи, сани, сіни, ясла, малювання.
ІІI Оголошення теми і мети уроку.
.
Епіграф: «Мово, ти – це мудрість роду,
Ти – душа мого народу.
В.Ворскло.
ІУ. Проблемне питання: ви
назвали вірно, що іменник має сім
відмінків, сьомий відмінок
кличний. І сьогодні на уроці ми
з’ясуємо:
для чого ж потрібно знати нам
відмінки іменників?
У. Актуалізація мотиваційних резервів учнів.
1.Колективна робота ( зі
смужками кольоровими) (слайд 17)
( Читаю вірш Дмитра Білоуса
«Відмінки», діти відгадують про який відмінок йде мова і прикріплює смужку з
цим відмінком на дошку)
Є ще люди сонні, наче
сови,
А глухі до слова –це
найгірше,
Ти до рідної
прислухайсь мови,
Прокажи відмінки – це ж
як вірш!
Хто питає: хто
ти? що ти?
Хоче він про
наслідки робити
І про себе чути
лиш похвали,
Щоб тебе як
приклад називали.
(Називний)
А оцей досвідчує свого
–
Хоче знати він: кого?
чого?
І про тебе знать,
якого роду,
Що немає роду
переводу.
(Родовий)
Все він дасть – не
жаль йому,
Але хоче знать: кому?
чому?
Знать про тебе, гожого
на вроду
Що даєш і ти своєму
народу.
(Давальний)
2. «Кульковий ланцюжок»(слайди
18-25 )
Передавати повітряну
кульку,називаючи один одного спочатку за ім’ям у давальному
відмінку,а потім лагідними словами теж у давальному відмінку.
А ось в цього є свої
потреби,
Він – кого? і що?
Питає в тебе.
І кого всі ми за
друзів маєм,
І що друзі роблять нам
навзаєм?
(Знахідний)
Це й же хоче знать:
ким? чим?
У труді орудуй з ним.
Хоче знать, що здатний
ти утнути?
Чим ти станеш? Ким ти
хочеш бути?
(Орудний)
Де? В якому місці?
Хоче знати – у селі чи
в місті?
(Місцевий)
На Катерині дуже гарна сукня,
яка їй так пасує.
На Ігоровім светрі вишиті
цікаві візерунки.
На щоках Олександри грає
рум'янець.
Дуже вишукані прикраси на руках
Анастасії.
Кличе всіх навколо:
Гей Іване, Петре чи
Миколо!.
( Кличний)
Вчитель:
Отже, слова змінюються за відмінками, Цей процес називається
відмінюванням.
3.Робота з підручником с. 107-108 (слайди 26-27 )
4.Виписати з епіграфа іменники
та визначити відмінки. (слайд 28 )
(слайд 29
) ( Мово - Кл.в., мудрість - Н.В.,
роду - Р.в., душа - Н.в., народу
- Р.в.)
Провідміняти іменники
мова, народ.
Н.в мова народ
Р.в мову народ
Д.в. мові народу
З.в мову народ
О.в мовою народом
М.в. на мові на народі
К.в мово народе
5.Робота в групах
(індивідуальна робота з картками). (слайд 30
)
Відреагувати
речення. (кожна група отримує завдання:
за поданими словами скласти речення)
1. Я, любити, свій, рідна,
мова.
2. Мій, мова, найкращий, з, усі, мова, у, світ.
3. Він, є, найдорожчий, скарб, народ.
(Учні пригадують про текст)
(Перевірка роботи з картками)
6.Фізкультхвилинка.
(слайд 32 )
Встаньте, діти, посміхніться,
Вліво, вправо, поверніться.
Нахиліться, розігніться,
Руки вгору піднімаймо,
Опускаймо,
Дуже добре, всі сідаймо
7.Робота з підручником.
Вправа 253 с. 108.
УІ. Закріплення навчального матеріалу .
1.Творча робота.
(слайди 33-35 )
Запишіть іменники в кличному
відмінку, що називають ваших рідних.
Мамо, тату, брате, сестро, бабусю, дідусю.)
2.Для слабших учнів вправа 258
с.110.
Вчитель: Діти, пригадаймо прислів’я, приказки про мову.
Бесіди багато, а розуму
мало.
Не кидай слів на вітер.
Будь добрим слухачем –
будеш добрим оповідачем.
УІІ. Рефлексія. Мотивація оцінок.
( слайд 36)
Закінчи речення:
Тепер я
знаю…,
умію…,
навчився…
УІІІ Домашнє завдання
Параграф
;вправа 257 с.110. (слайд 37)
Клас
Дата:
Вчитель:
Мета:повторити і поглибити знання
учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок відмінювання
іменників І відміни та позначати орфограми у відмінкових закінченнях,
пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити іменники І відміни у текстах, визначати їх
роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних
діалогічних та монологічних висловлюваннях; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до природи
та почуття прекрасного.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб,
предметів, явищ; прислів'їв, крилатих висловів.
предметів, явищ; прислів'їв, крилатих висловів.
Культура
мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.
Міжпредметні зв'язки: слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література).
Міжпредметні зв'язки: слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література).
Тип уроку: урок формування
практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
ІІ. Установчо-мотиваційний етап
1.Колективна робота з текстом. (слайд 2)
Прочитати
текст. Визначити тип і стиль мовлення. Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку?
Обґрунтувати свою думку. Розкажіть, що ви
любите найбільше.
ЩО Я ЛЮБЛЮ
Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
І рідну школу, і вчителів.
Село, де вперше світ я уздрів.
Люблю в криниці блакитну глиб,
І лан що родить для мене хліб
Садок, з якого грушки несу,
Горбок, на якім корів пасу,
Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
І рідну школу, і вчителів.
Село, де вперше світ я уздрів.
Люблю в криниці блакитну глиб,
І лан що родить для мене хліб
Садок, з якого грушки несу,
Горбок, на якім корів пасу,
Бо
ті горбочки, лани, ліси—
Для мене повні добра й краси,
Бо все, що бачу навколо я, —
То люба, рідна моя земля!
Для мене повні добра й краси,
Бо все, що бачу навколо я, —
То люба, рідна моя земля!
(М. Підгірянка)
Назвати
іменники. Визначити, до якої відміни вони належать. Аргументувати відповідь.
1.Пояснення учителя.
В орудному відмінку
однини іменників І відміни закінчення -ою лишеться в словах з основою на твердий приголосний (дорогою, річкою),
закінчення -ею в
словах з основою на м'який та шиплячий приголосний (ріллею, тишею), -єю — в іменниках з
основою на [й] (шиєю, мрією).
У кличному
відмінку іменники чоловічого і жіночого роду І відміни
закінчуються на -о, -е (-є), -ю. Закінчення -о мають іменники І відміни
твердої групи: сестро, Миколо. Закінчення -е мають іменники І відміни м'якої і мішаної груп: душе, земле, мріє. Графічне закінчення -ю мають
іменники І відміни м'якої групи, що означають пестливі імена та загальні назви: дядю, бабусю, матусю, Галю.
закінчуються на -о, -е (-є), -ю. Закінчення -о мають іменники І відміни
твердої групи: сестро, Миколо. Закінчення -е мають іменники І відміни м'якої і мішаної груп: душе, земле, мріє. Графічне закінчення -ю мають
іменники І відміни м'якої групи, що означають пестливі імена та загальні назви: дядю, бабусю, матусю, Галю.
У родовому
відмінку множини іменники І відміни мають, як правило, нульове
закінчення і зрідка ів (сусідів), -ей (сімей). Приголосні перед
закінченням -ей
не подвоюються: статей (стаття).
2.Робота з підручником.
Опрацювати с. 113- 114
2.Вибірковий
диктант
Виписати
іменники І відміни. Довести правильність виконання завдання. Виділити
закінчення. (слайд 3)
Гай, осика,
узгір'я, море, вітер, паляниця, глибінь, глибина, тиша, Дніпро,
Славута, гуркіт, дитина, життя, площа, відповідальність, ім'я, честь, воля,
стаття, завдання, жито, пшениця, колосся, обличчя, надія,блакить, хмара,
рукавиця, пагорб, підземелля, гривня, сім'я, мати, теля,буря, товариш, селище, школяр.
3.Виконати вправу 268 с. 114. (слайд 4)
Провідміняти 3-4 іменники. З'ясувати особливості
відмінювання
іменників І відміни.
іменників І відміни.
Скласти
кілька речень, увівши до їх складу іменники різних відмінків. Визначити їх
синтаксичну роль.
4. Дослідження-відновлення(слайд 5)
Переписати,
ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі.
Пояснити свій вибір. Виділити закінчення й визначити відмінок.
1) Світанки пливуть над (земля) (А. Малишко). 2) Байрак під (круча) шумить (М. Чернявський). 3) Усе небо було вкрите густими хмарами, неначе чорною (рілля) (/. Нечуй-Левицький). 4) Жито з (пшениця) родить нам поле не для одних нас, на всякого долю! (А. Метлинський).5)Як мак, (душа) рожевійте, серця піснями вщерть налийте! (Я. Тичина).6) Ніч нерухомо (тиша) блищить (Є. Маланюк). 7) Під (груша) у дикій моркві до ранку ходять їжаки (Л. Костенко).
Пояснити свій вибір. Виділити закінчення й визначити відмінок.
1) Світанки пливуть над (земля) (А. Малишко). 2) Байрак під (круча) шумить (М. Чернявський). 3) Усе небо було вкрите густими хмарами, неначе чорною (рілля) (/. Нечуй-Левицький). 4) Жито з (пшениця) родить нам поле не для одних нас, на всякого долю! (А. Метлинський).5)Як мак, (душа) рожевійте, серця піснями вщерть налийте! (Я. Тичина).6) Ніч нерухомо (тиша) блищить (Є. Маланюк). 7) Під (груша) у дикій моркві до ранку ходять їжаки (Л. Костенко).
5. Творче
завдання.(слайд 6)
Закінчити
прислів'я, уставляючи пропущене слово. Пояснити зміст кожного речення. Поміркувати, у якій
ситуації вони можуть бути використані? Навести приклади.
1) Ми з тобою —
як риба з 2) Сказав «дякую» по спині ....
3) Куди
кінь з копитом, туди жаба з ..., а рак з ....
4) Хата красна своєю
... . 5) Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає ... . 6) Зимою бійся
вовка, а літом — ... (Нар. творчість).
... . 5) Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає ... . 6) Зимою бійся
вовка, а літом — ... (Нар. творчість).
Довідка: водою,
ломакою, лапою, клешнею, господинею, людину, мухи.
Визначити
відміну і відмінок уставлених іменників. З'ясувати особливості їх правопису.
6. Дослідження-моделювання.(слайд 7)
Поставити
іменники у формі кличного відмінка. 3-4 іменники ввести до самостійно складених речень.
Галина, Марина,
Маня, Микола, Микольця, Колюня, Ілля, Сава, Лука,
Ярема, Дарина, Софія, Меланія, бабуся Гафія, бабуня Ольга,
тітонька Ганнуся, сестриця Маруся, добродійка Ганна Семенівна, сусідонька
Харитя, пані Орися, пані Зося.
7. «Цікавинка»
Поставити
іменники у формі давального відмінка однини. Назвати й пояснити орфограму в утворених формах
іменників. (слайд 8)
Ївга,
Ольга, ріка, лисичка, Марічка, дочка, свекруха, муха, Мартоха
V.Систематизація й
узагальнення знань
Незакінчене речення…(слайд 9)
-Які особливості
відмінювання мають іменники І відміни?
-У яких
відмінках іменники І відміни мають закінчення -о? Навести приклади.
-Навести
приклади іменників із закінченнями -ою,-ею, -єю. Визначити їх
відмінок.
VІ. Підсумок уроку
Відзначення
досягнень учнів в оволодінні темою
уроку,; їхнього ставлення до
роботи; на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під
час роботи з поданої теми; окреслення перспектив
подальшої навчальної діяльнос
Уявити ситуацію:
ви випадково зустрілися зі своїм однокласником
(однокласницею)
в осінньому парку. Скласти діалог, який міг би відбутися
між вами. Використати іменники І відміни. Визначити їх морфологічні
ознаки.
Клас
Дата:
Вчитель:
Тема. Відмінювання іменників ІІ відміни. (слайд
1)
Мета: повторити й поглибити знання
учнів про іменник як частину мови, з'ясувати особливості відмінювання іменників
II відміни; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники II відміни
у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння
використовувати іменники II відміни у різних формах під час складання власних
усних і письмових висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати спостережливість, ціннісні якості до
власного життя, а також повагу до оточуючих людей.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія
і фразеологія:
засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ; прислів'їв, крилатих
висловів.
Культура
мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників
—синонімів, омонімів.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і
навичок.
Обладнання:
підручник,презентація, роздатковий матеріал.
Перебігуроку
1.Спостереження
над мовним матеріалом. (слайд 2)
Прочитати текст.
Дібрати заголовок. Порівняти свій заголовок із тими, що дібрали однокласники.
Скласти простий план й усно переказати текст.
Минув ще один
місяць відтоді, як ми зі своїми машинами покинули рідний край. Айсберги
розламують крижані поля, відкидають геть їх уламки і пливуть тихо й невблаганно
назустріч своїй загибелі десь у теплих водах на півночі.
У нас, в районі
обсерваторії Мирного, уже чотири.дні гостював вітер, що котився вниз з
материкових гір, вимітав з материка твердий, мов пісок, сніг.
Вітри часто
засипали будівлі снігом по самісінький дах, рили борозни на сніговій поверхні,
псували аеродром.
Після кожної
вітрової сваволі тракторист і бульдозерист мусили знову й знову воювати із
заметами
(П. Автомонов).
2.Робота з
підручником .
(слайд 3)
Опрацювати
правило с. 116 – 117.
3. Робота з текстом. (слайд 4)
Виписати
іменники II відміни. Визначити групу кожного. Провідміняти їх усно й назвати
закінчення.
Зробити
синтаксичний розбір останнього речення.
4. Пояснення матеріалу учителем.
Іменники II відміни поділяються на тверду, м’яку і мішану групи. До твердої групи
належать іменники чоловічого роду з основою на твердий приголосний, окрім
шиплячих, та середнього роду на -о: стіл, газ, Петро, вікно. До м'якої
групи належать іменники чоловічого роду з основою на м'який приголосний та
середнього роду на -е (крім шиплячих), -я: гай, день, Бенедьо, озерце,
обличчя. До мішаної групи належать іменники чоловічого та
середнього роду з основою на щиплячий: плющ, меч, видовище.
5. Робота з таблицею. (слайд
5).
1.
Розглянути таблицю поділу на групи іменників чоловічого роду з основою
на -р.
Іменники чоловічого роду з основою на –р
Тверда група
|
М’яка група
|
Мішана група
|
односкладові іменники
і з основою на
-ір, -ор, -ур,
-ер та на
-ар, -яр, -ир з постійним
наголосом: (ректор,
звір, абажур, інженер,
базар, бригадир
|
Дво-
або багатоскладові іменники з суфіксами -ар, -ир і з наголосом, що
переходить на закінчення: воротар, богатир
|
Назви
людей за професією
або діяльністю з наголошеним суфіксом
-яр: газетяр, школяр |
2. Колективне складання таблиці «Відмінювання іменників II відміни»
6. Коментоване письмо. (слайд 6)
6. Коментоване письмо. (слайд 6)
Провідміняти іменники в однині і множині. Виділити
закінчення.
Батько — батьки, вікно — вікна, учень — учні, обрій — обрії, поле - поля, слухач — слухачі, плече — плечі.
Батько — батьки, вікно — вікна, учень — учні, обрій — обрії, поле - поля, слухач — слухачі, плече — плечі.
Сформулювати
правила і зробити висновок про відмінювання іменників II
відміни твердої, м'якої та мішаної груп в однині й множині.
1.
Робота з підручником .
Опрацювати с. 117 – 118 .(слайд 7)
2. Розподільний
диктант.(слайд 8)
Розподілити іменники II відміни за групами.
Терен, м'яч, сніг,
рахівник, тесляр, зілля,
гвинт, Донець, інвентар, явище, мебляр, обрій,
запис, малятко, перець, ледащо, горобець, різьбяр, плащ, сніг, насіння.
Провідміняти
виділені іменники в однині та множині.
Дібрати синоніми
до іменників рахівник, інвентар.
3.Творче
завдання. (слайд 9)
До
іменників II відміни дібрати антоніми — іменники І відміни.
Мороз, насип,
гамір, мир, літо, центр, море, бруд, осінь, ледар, відпочинок, горе, відчай,
лід.
Матеріал для вчителя: спека,
канава, тиша, війна, зима, окраїна, земля, чистота, весна, трудяга, праця,
щастя, надія, вода.
Визначити
групу й закінчення кожного іменника.
4.Навчальне
читання мовчки.
Прочитати
мовчки текст. Визначити його основну думку. З'ясувати стилістичну належність тексту.
Аргументувати свою відповідь. Які почуття
викликає у вас це висловлювання?
Життя людське
схоже на криницю. Чим довше живе людина, тим глибша її криниця. Трапляються
мілководі, забагнені криниці, але є й такі, глибина в яких незмірна, а вода
чиста, джерельна, без ніякої каламуті та жабуриння. У глибокі чисті криниці
люблять дивитись до всього допитливі діти: годинами можуть висіти вони на
цямрині і дивитися в недосяжну глибину. Вони бачать там невідомий і прекрасний
світ, бо небо бездонне і високе віддзеркалюється в криниці. Навіть зорі
вглибині сяють.
Чи не так само люблять
молодші, юні і ще не відстояні людські натури якнайпильніше заглянути в душу
людей старших, збагачених життєвим досвідом і здобутою мудрістю ? Чи не
впізнають в діях і думах людей, чистих серцем і мудрих у своїх помислах,
невтомних у праці і багатих своїми діяннями, власного майбутнього, чи не є
воно тією найпрекраснішою школою, вищою і впливовішою за всі спеціалізовані
школи світу, що зветься одним прекрасним'словом —.життя. Чи не тому люди,
особливо молоді, так пильно заглиблюються в бездонні криниці книг, у спогади й
розповіді людей, які прожили довге і прекрасне життя (За Ю. Збанацьким).
(Жабуриння —
водорості, що ростуть у стоячих водах. Цямрина —деревина з
колодязного зрубу).
-Перечитати виділене речення ще раз і
з'ясувати його зміст. Пояснити значення
слова
душа.
-Дібрати
синоніми до слів
людина, життя.
-Виписати іменники II відміни. Визначити
їх групу. Чотири іменники на вибір
провідміняти і виділити закінчення.
V. Систематизація й узагальнення знань
Мікрофон (слайд 10)
1.Які особливості
відмінювання мають іменники II відміни?
2.Як
визначити, до якої групи належать іменники чоловічого
з основою на –р? Навести приклади.
з основою на –р? Навести приклади.
3.Навести
приклади іменників II відміни м'якої, твердої та мішаної і груп.
VI
Підсумок уроку
Відзначення
досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення
до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час роботи (поданої
теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VI І. Домашнє завдання(слайд 11)
1.Скласти
твір-мініатюру на тему «Природа рідного краю» використовувати іменники II відміни.
2.Параграф
35 ; вправи 283; 284 с 119. (на вибір).
Урок №
Клас
Дата:
Вчитель:
Тема:
Відмінювання іменників ІІІ і ІV відміни (слайд 1 )
Мета:
поглибити знання учнів про іменник як частину мови, ознайомити шестикласників з
особливостями відмінювання іменників III і IV відмін; розвивати пізнавальну
діяльність учнів, їхнє логічне і критичне мислення, творчі вміння й навички;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов
до України, рідного краю, прищеплювати інтерес до історії та традицій
українського народу
Внутрішньопредметні зв'язки:
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія
і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів,
явищ; прислів'їв, крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників - синонімів, омонімів,
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників - синонімів, омонімів,
Міжпредметні
зв'язки:
іменники третьої та четвертої відмін у художніх творах (література),
Перебіг уроку
ІV.Оголошення епіграфа уроку і робота з ним
Хата моя, біла
хата…
Народна творчість
Народна творчість
1.
Робота з
текстом.(слайд 2 )
Прочитати
текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. Якого типу і
стилю мовлення цей текст?
Дедалі б.ільше віддаляється від нас в
шаленому темпі атомної епохи хата - білянка у вишневому садку з колискою та
мудрим усміхом батька. У цій хатині — наш корінь роду, щось одвічне, як життя,
і святе, як мамина пісня...
Українська
хата-праматір має цілий ряд оберегів. Одним із них є сволок. На сволок
вибирали товстий стовбур дуба або липи, який обтесували, кидаючи квадратної або
прямокутної форми. Сволок на Україні завжди символізував міцність оселі. На
ньому вирізьблювали дату спорудження, прізвище господаря.. Іноді записували
важливу подію в житті родини чи суспільства. Зі сволоком було пов'язано багато
вірувань, звичаїв, обрядів у житті українського народу.
Збираючи дитину
до церкви на хрестини, куми по черзі піднімали її до сволока і вихваляли,
зичили добра, шани людської. Травневе зілля клали на сволок і тримали до
Зелених свят. Вірили, що воно оберігало хату від грому і блискавки.
Особливо цікаві
символи, які передають космічні уявлення наших предків. Є тут дерево життя, що
єднає небо і землю.
Сволок с цілим
літописом давніх уявлень людини про світобудову, духовне життя, є витвором
народного мистецтва (За В.
Скуратівськшл).
2.Дати
відповіді на питання за змістом тексту: (слайд 3 )
-Чому
хатину називають святою?
-Що
символізує хата?
-Які
обереги є в української хати-праматері?
-Яке
значення мав для української родини сволок?
-Із чим
можна пов'язати сволок?
-Який
звичай існував напередодні хрестин дитини?
-Для чого
травневе зілля клали на сволок?
-Чи
доводилося вам бачити справжню українську оселю? Розпитайте батьків, можливо
вони виросли в ній, які символи їм запам'яталися?
-Скласти план
(самостійно). Записати його. Переказати текст (усно).
-Увести
до тексту іменники III і IV відмін. Визначити відмінок та синтаксичну роль
ужитих іменників.
1.
Творче моделювання.(слайд 4
)
Провідміняти
іменники в однині та множині.
Курча — курчата, теля — телята, хлоп'я —
хлоп'ята, подорож, юність.
Зробити висновок
про особливості відмінювання іменників IIIі
ІV відмін. Дібрати власні приклади.
2. Робота
з підручником. (слайд 5 )
Опрацювати с.123 - 124
1.Пояснення
матеріалу в учителя. І
Іменники
III і IV відмін на групи не поділяються. Іменник мати при
відмінюванні має суфікс -ер (-ір): матері,
матір, матерями.
В орудному
відмінку перед закінченням -ю
приголосні д, т, з, с,ц, л, н, ж,ч,ш у вимові подовжуються, а на письмі —
подвоюються. Але якщо в кінці слова збігаються два різні звуки, то подовження
не відбувається:
сіль
— сіллю, річ — річчю, вість — вістю, радість — радістю.
Іменники IV
відміни у знахідному відмінку множини мають форми:
назви неістот —
форму називноґо відмінка множини: імена,горнята;
назви істот —
форму родового відмінка множини: малят,
хлоп’ят..
Іменник з
суфіксом -єн- в родовому та
орудному відмінках однини та іменники — назви тварин у знахідному відмінку
множини мають паралельні форми: того ім'я
(імені), доглядали телята (телят).
Записати
із сприйнятих на слух іменників тільки ті, що належать до III і IV відмін.
Зима,
Петро, мати, дівча, дівчина, плем я, полум'я, сім'я, Микола, вітер, тиша,
ніч, тінь, ведмежа, яблуко, сіль, життя, мета, ягня, подорож, вогнище, сирота,
радість.
З'ясувати
орфограми у виписаних іменниках.
Скласти
3-4 речення з поданими іменниками.
3. Робота
з підручником. (слайд 7 )
Виконати
вправу 297; 299 с. 124
4. Ігровий
момент.
(слайд 8 )
Відгадати
загадки.
1) Хто тебе так щиро любить
і
вбирає, і голубить,
і кладе у постіль спати?
Хто тебе узяв за руку
і до школи на науку
вів, щоб розуму навчати? (Мати)
і кладе у постіль спати?
Хто тебе узяв за руку
і до школи на науку
вів, щоб розуму навчати? (Мати)
2) Вам його
дано, а люди користуються. (Ім'я)
Відгадки — слова-іменники
записати і провідміняти. Виділити закінчення.
5. Самостійна
робота з використанням прийому взаємоперевірки. (слайд 9 )
Поставити
іменники III відміни у формі орудного відмінка однини. Пояснили правопис
іменників.
Височінь, галузь, загибель, вись, мідь,
міць, сіль, міль, ніч, кров,
лю- бон, матір, вість, якість, жовч.
З'ясувати
лексичне значення виділених слів. Скласти з ними речення.
6. Ситуативне
завдання.
Уявити ситуацію:
перебуваючи в українській родині в гостях, ви стали свідком того, що господар,
виголошуючи святкову промову, використав «Сказав би, та піч в хаті». Скласти
монологічне висловлювання у формі розповіді, з'ясувавши традицію українців
щодо використаного господарем висловлювання. У розповіді вжити іменники III і IV
відмін.
VІ. Узагальнення
й систематизація вивченого на уроці
Незакінчене
речення.. (слайд
10 )
-Які
іменники належать до III відміни? Навести приклади.
-Які
іменники належать до IVвідміни? Навести приклади.
-Я кі
іменники мають паралельні закінчення при відмінюванні? Навести приклади.
З'ясувати
особливості відмінювання іменника мати.
VІП. Підсумок
уроку
VІІІ. Домашнє
завдання.(слайд 11 )
Написати
твір-мініатюру на тему «Традиції мого народу», використовуючи іменники різних
відмін. Визначити у вжитих іменниках закінчення.
Урок
№
Клас
Дата:
Вчитель:
Мета:розширити
знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначати
іменники -назви істот і неістот, розрізняти власні та загальні назви; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити власні й загальні назви у текстах;
розвивати творчі вміння ,використовувати різні категорії іменників у власних
вислованнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
виховувати вміння бачити прекрасне
у природі й житті людей.
у природі й житті людей.
Правопис: велика буква і
лапки у власних назвах.
Лексикологія і
фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів,
явищ, прислів'їв, крилатих висловів.
Культура мовлення і
стилістика: використання в мовленні іменників- синонімів,
омонімів.
Міжпредметні зв'язки: слова
із суфіксами зменшувально-пестливого
значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література).
значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література).
Тип уроку: урок
формування практичних умінь і навичок.
Перебіг уроку
Лінгвістична
гра «Естафета» .(слайд 2)
Кожен учнень з
першої парти одержує завдання записати на дошці у колонку слова. Учень, який
написав слово, передає крейду іншому зі свого ряду.
Переможе той ряд, хто швидше впорається із завданням і не допустить жодної помилки.
Переможе той ряд, хто швидше впорається із завданням і не допустить жодної помилки.
1-й учень —
назви квітів, 2-й учень — назви фруктових дерев.
Узагальнювальні
запитання до класу.
1.На які питання
відповідають записані слова?
2.До якої
частини мови вони належать?
3.Назвати
загальне значення, морфологічні й синтаксичні ознаки
іменників.
іменників.
(слайд 3)
Прочитати
вірш. Пригадати його автора. Яка основна думка цієї,поезії? Які почуття вона
викликає?
ОСІНЬ
Облітають
квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
Синьоока осінь їде навмання,
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
Золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
Синьоока осінь їде навмання,
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
Золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь
якась покора в тишині розлита,
І берізка гола мерзне під вікном.
І берізка гола мерзне під вікном.
(В. Сосюра)
Виписати
іменники. Визначити, які з них відповідають на питання
хто ?, а які — на питання що ?
- Дібрати синоніми до виділених слів.
- Дібрати синоніми до виділених слів.
2. Пояснення
матеріалу учителем.
Іменники, які
відповідають на питання хто?належать
до назв істот, а ті, що відповідають на питання що ?, — до неістот.
• Крім цього,
іменники поділяються на власні та загальні. Загальні іменники називають усі
предмети певного роду, наприклад, слово місто
позначає будь-який великий населений пункт. Власні іменники використовуються
для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити
якийсь один
предмет. Наприклад, власна назва Київ
виділяє з усіх міст столицю України. До власних іменників належать імена, прізвища,
клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кіно-фільмів,
кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні іменники пишуться з
великої літери. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо беруться в
лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом: Олена, кількома словами: Організація Об'єднаних Націй.
Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням, є загальні назви, то
вони пишуться з малої букви: Восьме
березня.
3.Робота з
підручником.
(слайд 4)
Опрацювати с.
93-94 ; вправа 215 с.94.
1.
Вибірковий
диктант. (слайд 5)
Слухаючи
текст, виписати іменники.
Благословенним і
чарівним уважається той край, де барвінок росте. А росте він у Карпатах, Лісостепу,
Західному Поліссі. Та якщо до уваги взяти те, що майже на всіх наших сільських
квітниках стелиться цей вічно-зелений чагарничок, то й цілу Україну можна
назвати барвінковим краєм.
У народі жииве
чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і
татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги у якесь село і
винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися в лісі. Але й їх
знайшли бусурмани. ГІарубка зарізали, а дівчину задушили. Ото з парубочої крові
виріс барвінок, а з уст дівчини полилася чиста вода (3 підручника). • ;
Визначити,
які з виписаних іменників належать до назв істот і неістот, які — до власних і
загальних назв. Пояснити свій вибір.
Зробити
синтаксичний розбір останнього речення.
2.Коментоване
письмо. (слайд
6)
Записати,
розкриваючи дужки. Пояснити правопис іменників.
(К, к)конвалія — багаторічна (Р, р)ослина.
Вона поширена в (Є,є)вропі, (С, Середземномор'ї, (С, с)хідному (С, с)ибіру, на
(Д, д)алекому (Є, с)ході, в (К, к)итаї та (П, п)івнічній (А, а)мериці.
Трапляється (К, к)конвалія також майже по всій (У, у)країні.
Скласти
речення з 2—3 власними назвами, ужитими в тексті вправи.
Усно
побудувати твір-мініатюру про вашу улюблену квітку.
3.Виконати
вправу 221 с.95. (слайд
7)
4Лінгвістична
гра.(слайд 8)
Кожний
має запропонувати іменник — власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього
слова.
Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля. Хто не
може назвати — вибуває з гри.
VІ .Підсумки уроку..(слайд 9)
Незакінчене
речення….
Подумаете і дайте
відповіді:
-Що
нового ви дізналися про іменник?
-Чим
відрізняється категорія істоти від неістоти?
-Які іменники належать до загальних назв?
-Які іменники належать до загальних назв?
VІІ.Домашнє завдання.(слайд 10 )
1. Скласти
власну казку використовуючи власні і
загальні назви іменників.
2.Виписати з підручника історії 5-6 речень із власними назвами. Пояснити їх правопис. Зробити синтаксичний розбір одного з виписаних речень.
2.Виписати з підручника історії 5-6 речень із власними назвами. Пояснити їх правопис. Зробити синтаксичний розбір одного з виписаних речень.
Урок №
Клас
Дата:
Вчитель:
Тема. Відмінювання
іменників. Поділ іменників на відміни
Мета уроку: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, навчити визначати відміни іменників; формувати вміння знаходити іменники в тексті, визначати їх роль у реченні; розвивати творче вміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; виховувати бережливе ставлення, любов, повагу до тваринного світу.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
Обладнання: підручники, таблиці,зошити, презентація, роздатковий матеріал.
Епіграф уроку:
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі…
Д. Білоус
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1. Перевірка домашнього завдання
2. Словниковий диктант
Мета уроку: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, навчити визначати відміни іменників; формувати вміння знаходити іменники в тексті, визначати їх роль у реченні; розвивати творче вміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; виховувати бережливе ставлення, любов, повагу до тваринного світу.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
Обладнання: підручники, таблиці,зошити, презентація, роздатковий матеріал.
Епіграф уроку:
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі…
Д. Білоус
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1. Перевірка домашнього завдання
2. Словниковий диктант
(повторення
раніше вивчених орфограм: правила вживання апострофа)
Сім’я, немовля, ім’я, дев’ять, морквяний, м’ята, реп’ях, солов’ї, повір’я, м’якість, буряк, п’явка, мавпячий, черв’як, п’ятниця, в’юн, комп’ютер,свято, матір’ю, цвях, любов’ю, верф’ю, кров’ю, теля, щеня.
Сім’я, немовля, ім’я, дев’ять, морквяний, м’ята, реп’ях, солов’ї, повір’я, м’якість, буряк, п’явка, мавпячий, черв’як, п’ятниця, в’юн, комп’ютер,свято, матір’ю, цвях, любов’ю, верф’ю, кров’ю, теля, щеня.
ІІ. Мотивація
навчальної діяльності учнів.
1. Словниковий диктант
1. Словниковий диктант
Завдання
: виписати лише іменники і визначити їхні відміни.
І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна
Сім’я ,реп’ях, матір’ю, немовля,м’ята, повір’я, любов’ю, ім’я,п’явка ,буряк, верф’ю, теля,
п’ятниця, черв’як, кров’ю, щеня,в’юн, м’якість,комп’ютер ,свято,цвях
2. Слово вчителя
І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна
Сім’я ,реп’ях, матір’ю, немовля,м’ята, повір’я, любов’ю, ім’я,п’явка ,буряк, верф’ю, теля,
п’ятниця, черв’як, кров’ю, щеня,в’юн, м’якість,комп’ютер ,свято,цвях
2. Слово вчителя
Ну,
що все вийшло?
Давайте розбиратися, саме це і є темою нашого уроку. Ми з Вами повинні навчитися правильно розподіляти іменники за відмінами, що нам для цього потрібно? І навіщо це нам потрібно?
Ми з Вами повинні правильно визначати відміни іменників для того, щоб правильно їх змінювати і писати закінчення, а для цього нам треба чітко знати роди іменника!
Давайте пригадаємо скільки родів є у іменника?(4 – жіночий, чоловічий, середній, спільний).
Давайте розбиратися, саме це і є темою нашого уроку. Ми з Вами повинні навчитися правильно розподіляти іменники за відмінами, що нам для цього потрібно? І навіщо це нам потрібно?
Ми з Вами повинні правильно визначати відміни іменників для того, щоб правильно їх змінювати і писати закінчення, а для цього нам треба чітко знати роди іменника!
Давайте пригадаємо скільки родів є у іменника?(4 – жіночий, чоловічий, середній, спільний).
ІІІ. Сприйняття
і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Відтворення теоретичних відомостей
1. Відтворення теоретичних відомостей
Застосування яких
буде потрібним на уроці.
2. Розглянути таблицю в підручнику с.110-111
2. Розглянути таблицю в підручнику с.110-111
Дати відповіді
на запитання:
-За якою ознакою іменники діляться на відміни?
-До яких відмін належать іменники жіночого і середнього роду?
-Чому при поділі іменників на відміни враховується рід слова та його закінчення?
-Яку властивість мають іменники IV відміни?
-За якими ознаками визначаються групи іменників I і II відмін? Наведіть приклади.
3. Колективне опрацювання теоретичного матеріалу за підручником с. 111.
Дати відповіді на запитання:
-Скільки існує відмін іменників?
-Які іменники належать до I відміни? До II? До III? До IV?
-До якої відміни належать незмінювані іменники та іменники, що вживаються тільки в множині?
-На які групи поділяються іменники I та II відмін?
-Які іменники належать до мішаної групи? Наведіть приклади.
-Які іменники належать до твердої і м’якої груп? Наведіть приклади.
4.Виконання вправ
Стор.111впр. 261
Виконання роботи в зошитах і біля дошки
5. Розподільний диктант
Завдання:виписати іменники у 4 колонки за відмінами, які слова не належать до жодної – пропустити, якщо правильно розставити всі іменники, то підкресливши у 3 стовпчиках 2 від початку букву – отримаєте народне прислів’я.
Окуляри, кенгуру, шосе.
Обнова спостерігач осінь лоша
лелека освітлення сирість каченя
оздоба вугілля блакить чаєня
вдача з’єднання мати зайча
сім’я столяр алея льон каліка ослятко дядько
6.Творча робота.
Придумайте « музичні» слова – такі, в яких є сполучення букв, що відповідають назвам нот, позначте відміну.
До – дорога(1), доля(1), домовик(2),дотик(2).,подорож(3), недоріка(1)
Ре – ремінь(2), перемога(1), директор(2), море(2), тигреня(4),
Мі – місто(2), комісар(2), міць(3),
Фа – фабрика(1),фальш(3)
Соль –
Ля – земля(1), лялька(1), футляр(2), весілля(2), теля(4),орля (4), маля(4).
Сі – сім’я(1), сік(2), сівба(1),сівач(2), сіль(3), сіно(2),
7. Пошукова робота
Підберіть якнайбільше синонімів до запропонованих слів. Визначте відміну.
Говоріння – розмова(1), діалог(2),
Хуртовина - курява(1), заметіль(3),
8. Гра « Четверте зайве»
Знайди зайве слово у кожному рядку, обґрунтуй відповідь.
Холод, кінь, море, мати.
Мідь, січ, радість, квітка.
Вишня, Микола, плем’я, сім’я.
Ім’я, насіння, каченя, коліща.
Завдання зайвий іменник провідміняйте.
Н.в мати квітка плем’я насіння
Р.в матері квітки племені насіння
Д.в матері квітці племені насінню
З.в матері квітку плем’я насіння
О.в матір’ю квіткою племенем насінням
М.в (на) матері (на) квітці (на) племені (на) насінні
Кл.в мамо квітко плем’я насіння
9. Пошукове завдання
Дібрати чоловічі імена І відміни
Ілля, Микита, Микола, Сава, Лука, Хома.
ІV.Підбиття підсумків уроку
1)Ситуативна вправа
Відповідаючи на уроці, Оленка сказала, що слово поросятко належить до IV відміни. Вчителька виправила її. Оленка здивувалася, адже, на її думку, вона добре засвоїла матеріал про відміни іменників і пам’ятала, що іменники середнього роду із суфіксами -ат (-ят) належать саме до IV відміни.
- Невже це слово є винятком із правила? – запитала дівчинка.
Як ви гадаєте, що відповіла вчителька?
2)Гра «Ланцюжок»
Кожен ряд називає іменник певної відміни
1. Микола, Тетяна, шафа, книга.
2. щоденник, Василь, Петро, море, поле, насіння.
3. мати, січ, піч, ніч, річ, радість, ненависть.
4. каченя, лоша, осля, орля, ім’я.
V. Домашнє завдання
§ 33 в264; 266 с. 112.
-За якою ознакою іменники діляться на відміни?
-До яких відмін належать іменники жіночого і середнього роду?
-Чому при поділі іменників на відміни враховується рід слова та його закінчення?
-Яку властивість мають іменники IV відміни?
-За якими ознаками визначаються групи іменників I і II відмін? Наведіть приклади.
3. Колективне опрацювання теоретичного матеріалу за підручником с. 111.
Дати відповіді на запитання:
-Скільки існує відмін іменників?
-Які іменники належать до I відміни? До II? До III? До IV?
-До якої відміни належать незмінювані іменники та іменники, що вживаються тільки в множині?
-На які групи поділяються іменники I та II відмін?
-Які іменники належать до мішаної групи? Наведіть приклади.
-Які іменники належать до твердої і м’якої груп? Наведіть приклади.
4.Виконання вправ
Стор.111впр. 261
Виконання роботи в зошитах і біля дошки
5. Розподільний диктант
Завдання:виписати іменники у 4 колонки за відмінами, які слова не належать до жодної – пропустити, якщо правильно розставити всі іменники, то підкресливши у 3 стовпчиках 2 від початку букву – отримаєте народне прислів’я.
Окуляри, кенгуру, шосе.
Обнова спостерігач осінь лоша
лелека освітлення сирість каченя
оздоба вугілля блакить чаєня
вдача з’єднання мати зайча
сім’я столяр алея льон каліка ослятко дядько
6.Творча робота.
Придумайте « музичні» слова – такі, в яких є сполучення букв, що відповідають назвам нот, позначте відміну.
До – дорога(1), доля(1), домовик(2),дотик(2).,подорож(3), недоріка(1)
Ре – ремінь(2), перемога(1), директор(2), море(2), тигреня(4),
Мі – місто(2), комісар(2), міць(3),
Фа – фабрика(1),фальш(3)
Соль –
Ля – земля(1), лялька(1), футляр(2), весілля(2), теля(4),орля (4), маля(4).
Сі – сім’я(1), сік(2), сівба(1),сівач(2), сіль(3), сіно(2),
7. Пошукова робота
Підберіть якнайбільше синонімів до запропонованих слів. Визначте відміну.
Говоріння – розмова(1), діалог(2),
Хуртовина - курява(1), заметіль(3),
8. Гра « Четверте зайве»
Знайди зайве слово у кожному рядку, обґрунтуй відповідь.
Холод, кінь, море, мати.
Мідь, січ, радість, квітка.
Вишня, Микола, плем’я, сім’я.
Ім’я, насіння, каченя, коліща.
Завдання зайвий іменник провідміняйте.
Н.в мати квітка плем’я насіння
Р.в матері квітки племені насіння
Д.в матері квітці племені насінню
З.в матері квітку плем’я насіння
О.в матір’ю квіткою племенем насінням
М.в (на) матері (на) квітці (на) племені (на) насінні
Кл.в мамо квітко плем’я насіння
9. Пошукове завдання
Дібрати чоловічі імена І відміни
Ілля, Микита, Микола, Сава, Лука, Хома.
ІV.Підбиття підсумків уроку
1)Ситуативна вправа
Відповідаючи на уроці, Оленка сказала, що слово поросятко належить до IV відміни. Вчителька виправила її. Оленка здивувалася, адже, на її думку, вона добре засвоїла матеріал про відміни іменників і пам’ятала, що іменники середнього роду із суфіксами -ат (-ят) належать саме до IV відміни.
- Невже це слово є винятком із правила? – запитала дівчинка.
Як ви гадаєте, що відповіла вчителька?
2)Гра «Ланцюжок»
Кожен ряд називає іменник певної відміни
1. Микола, Тетяна, шафа, книга.
2. щоденник, Василь, Петро, море, поле, насіння.
3. мати, січ, піч, ніч, річ, радість, ненависть.
4. каченя, лоша, осля, орля, ім’я.
V. Домашнє завдання
§ 33 в264; 266 с. 112.
Урок №
Клас
Дата:
Вчитель:
Тема. Речення, його
граматична основа. Речення з одним головним членом (загальне
ознайомлення)
(слайд 1)
Мета: поглибити знання
п'ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і
присудка; дати загальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати
загальнопізнавальні вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати
речення з повною граматичною основою і з одним головним членом, визначати
спосіб морфологічного вираження підмета і присудка; розвивати творчі вміння
побудови речень і зв'язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного
краю.
Правопис: тире між підметом і присудком.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів (у тому числі й власне українських) і прислів'їв.
Орфоепія: формування
вмінь правильного наголошення слів — назв дерев.
Граматика: спостереження
за використанням вивчених частин мови в ролі підмета і присудка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Перебіг уроку
І. Організація
класу.
(слайд 2)
1. Уже дзвінок нам дав
сигнал:
Працювати час
настав.
Тож і ми часу не
гаймо,
Роботу швидше
починаймо!
Доброго
дня! Діти, погляньте один на одного й подаруйте посмішку. Візьміться за руки,
відчуйте дотик тепла товариша й побажайте йому всього найкращого.
2. «Малюнкове вітання». (слайд 3)
Зараз пропоную вам обрати «Смайл уроку»
серед запропонованих і наклеїти його в зошит на полі. (На дошці смайли):
3.
Аутотренінг.
(слайд 4)
Для того щоб справитися на
уроці із завданнями, будьте старанними й уважними. Покладіть руки на парту,
заплющте очі та промовляйте за мною:
Я –
п’ятикласник!
Я хочу якомога
більше знати!
Я думаю,
замислююся, пригадую!
Я – творча
особистість!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
(слайд 5)
Слово вчителя.
Сьогодні ми створимо урок разом із вами. А
розпочнемо його з бліцхвилинки Бліцопитування
«Блискавка»
Словосполучення – це…слова які пов»язаеі
за змістом і граматично.
Змістовий зв»язов встановлюється за
допомогою питання: руки (чиї)мамині; жив (де?) у місті.
У словосполученні є завжди головне і
залежне слово.
Головним є слово, яке…слово від якого
ставимо питання.
Залежним називається…слово до якого
поставили питання
Наприклад: Сонячна дина, пішли до лісі;
побачили білку; сховатися у дуплі.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація.
1.Слово вчителя
Сьогодні
мова піде про речення. Отож, записуємо дату, тему, Що б ми не вивчили, чого б
не досягли, а треба працювати далі. Спробуйте визначити завдання уроку. (Учні
формулюють мету.)
- Для
чого нам потрібно вивчати речення? (Відповіді учнів.)
- Отже,
ми сьогодні будемо вивчати речення та його граматичну основу.
ІY. Вивчення нового матеріалу. Вправи.
1. Пояснення вчителя.
(слайд 6)
- Що
ж таке речення?
Речення – це слово чи група слів, що
передають повідомлення, запитання або пораду , прохання наказ.
Наприклад
За допомогою речення ми формулюємо,
виражаємо й повідомляємо думку.
Усі
слова у реченні пов»язані граматично.
Речення має граматичну основу. : підмет і
присудок.
2. Робота з підручником. (слайд 7)
Опрацювання правила на с. 66.
3. Виконати вправу підручника 108 с. 53 (слайд 8 )
(Схиляються, утверджують, вдивляються, бережуть)
5. Завдання «Розсипанка» (слайд 9 )
Поставте
подані слова у такій формі, щоб із них можна було скласти речення. У реченнях знайти граматичну основу.
Річка, над, журитися, верби, тихо. 2. Летіти, вирій, гуси, далекий. 3. Журавлі , прохолодний, ранок, поля, над, пролітали. 4. Чистий, бачити, серед, джерело, скелі,
я.
6 Робота з підручником
Правило
с. про односкладне і
двоскладне речення.
7. Диктант з обґрунтуванням. (слайд 10 )
Записати загадки, визначити головні члени речення, обґрунтувати,
двоскладним чи односкладним є подане речення.
Без крил летять,
без ніг біжать, без води пливуть. (Хмари.) Рукавом змахнув – дерево зігнув.
(Вітер.) Сіре сукно лізе у вікно. (Туман.) (Діти зачитують виписані загадки про осінь, відгадують.)
8.Фізкультхвилинка(слайд 11 )
Хтось постукав тихо в клас.
Так, перерві ще не час.
Тут підказує Марійка:
«Це, звичайно, фізкультхвилинка!»
(Під мелодію діти виконують вправи):
Станьмо, діти, чітко в ряд,
Вирушаємо у сад.
Руки вгору підіймаєм,
Наче яблука зриваєм.
Назбираємо багато,
Щоб узимку ласувати.
9. Робота
з роздатковим матеріалом у парах.
(слайд 12)
Дослідження-реконструювання.
Перебудувати речення
з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Граматичні основи
підкреслити.
У
лісі мені дихалося вільно. (У лісі я дихав вільно.) На галявині
пахло свіжою травою. ( На галявині пахла свіжа трава.)
10. Виконати вправу підручника 111,
11. Виконати вправу підручника 118
12. Творче завдання (слайд 13 )
Завдання: вставити пропущені підмети, скласти односкладне , двоскладне речення.
Хвалилася …сова своїми дітьми. Кожна …
жаба своє болото хвалить. Веселий… сім»ї
радість
Довідка : гість, жаба, сова.
13. Самостійна
робота.
(слайд 14)
Виписати
з поезії головні члени речення.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах печальних їде гордовито
Осінь злотокоса на баскім коні.
Y. Підсумок уроку.
1. Рефлексія (метод незакінченого речення). (слайд 15 )
- На уроці я …
повторив…
зрозумів…
навчився…
- Я
не вміла, а тепер умію…
2. Повернімося до смайликів.
Виберіть собі смайлик і наклейте на полі. Чи однакові вони?
YІ. Домашнє завдання, інструктаж виконання домашнього завдання . (слайд 16 )
Параграф вправа 112
YІІ. Оцінювання
YІІІ. Заключне слово вчителя. (слайд 17 )
Полюбімо природу палко,
Не топчімо ногами фіалку…
Вирок нам без війни буде: смерть.
Зупинімось – останній є шанс.
Ця планета не тільки для нас…
Зоя Кучерява
Комментариев нет:
Отправить комментарий